У Хмельницькому обласному літературному музеї напередодні Дня святого Валентина відбувся поетично-музичний вечір «У ритмі вальсу все закрутилось, у ритмі вальсу плинув час». Приємно, що мене теж запросили виступити, адже кохання – це найперша моя тема. А ще й вальс…
Музей розташований у центрі Хмельницького: старовинний ошатний будиночок зусібіч оточений високими сучасними будівлями. Тут перебуваєш ніби в іншому вимірі, а от в якому саме часі – мабуть, залежить від господарів. Того вечора ми перенеслись у позачасся, наповнене прекрасною музикою й поезією, легким гумором і цікавими оповідками. За вікнами музею сріблився снігом лютневий вечір, а всередині за столиками сиділи не байдужі одне до одного люди і насолоджувалися щастям дружнього спілкування.
Розпочалося дійство вальсом у виконанні юних танцівників – учнів Хмельницького колегіуму №6 (на жаль, не знаю імен).
Ведучою була Альона Радецька – талановита поетеса, нині секретар Хмельницької обласної спілки НСПУ. Її чоловік Олексій Радецький – чудовий музикант, подарував нам хвилини у Франції, граючи на акордеоні попурі з французьких вальсів.
Так, музика була чудова! Особливо в поєднанні з поезією: пісні дарували Леонід Мазур, вокальна група «Музея», та найбільше вразило подружжя Радецьких – щирістю, теплим і ніжним виконанням авторської пісні про кохання.
Святковий вечір у товаристві веселих романтиків і ліричних гумористів – Віталія Міхалевського, Михайла Цимбалюка, Василя Горбатюка, Петра Маліша, Анатолія Ненцінського, а також Ельвіри Молдован – приємно й непомітно збіг, залишивши слова кохання у ритмі вальсу…