Вітаємо з ювілеєм Віталія Мацька!

Мацько Віталій Петрович
Народився 24 квітня 1952 року в селі Шрубків Летичівського району Хмельницької області — український літературознавець, прозаїк, поет, перекладач, краєзнавець, журналіст.
Член Національної спілки письменників України з 2000 року, член Національної спілки журналістів України з 1984 року. Доктор філологічних наук (2010), професор (2013).
1969 року закінчив середню школу в Меджибожі. 1973 року закінчив Хмельницький технікум радянської торгівлі. З 1982 року працював в редакціях районних газет Хмельниччини, з 1992 року й досі — в системі вищої школи (старший викладач, доцент, професор). 1988 року закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка.
Працював кореспондентом районної газети «Прибузька зоря» (Хмельницький), заступником редактора газети «Колгоспне життя» (Ізяслав).
У 1990–1994 роках жив у Кам'янці-Подільському. Працював у газеті «Кам'янець-Подільський вісник»: заступник редактора, виконувач обов'язків редактора. Одночасно за сумісництвом викладав на філологічному факультеті Кам'янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам'янець-Подільський національний університет). Десять років на громадських засадах очолював Хмельницьке обласне товариство «Просвіта» (1994–2005).
Творчість: перший вірш «Іде весна» надруковано 31 травня 1969 р. Автор низки статей багатотомної Української літературної енциклопедії, Енциклопедії Сучасної України (ЕСУ). Співавтор збірки нарисів «Дзвони пам'яті» (1990), «33-й голод» (1991), в яких широко представлено Хмельниччину. Упорядкував і видрукував двокнижжя діаспорного письменника Олександра Смотрича (1922–2011) «Подорож у країну ночі» ( 2010) та «Скупі вірші» ( 2011), упорядкував книжку «Він з нами був: Борис Мамайсур у спогадах і листах» (2013), упорядкував збірник оповідань В.М.Перепелюка "Чому плакав лось?" ( 2014) . Автор різножанрових праць, що вийшли окремим виданням: «Літературне Поділля» (1991), «Вбите коріння» (повість-есе; 1992), «Голод на Поділлі» (1993), «Злотонить» (нариси, літер.-критичні статті; 1994), «Кузьма Гриб» (нарис; 1995), «Володимир Герасименко» (нарис; 1995), «Зелений Мис» (поезії,)"Шевченко у серці моїм" (поема), «Кость Солуха» (краєзнавча розвідка; всі — 1996), «Чародій дива калинового» (нарис про Д.Білоуса), «Словник літературознавчих термінів Івана Огієнка» (1997), «Друковане слово Поділля», «Повна бібліографія праць Івана Огієнка» (1998), «Під небом України» (поезії; 1999 ) ,« «Білий цвіт на калині: літературно-мистецьке життя української діаспори» (2001), «Кипариси Магнесії» (драматичні поеми; 2002), «Злотонить-2: проза українського зарубіжжя» (2003), «Квітень» (поезії., 2007), «Українська еміграційна проза ХХ століття» (монографія; 2009), «Українська мова: навч.посібник» ( 2009), «Sententia sidus (думок сузір'я)» (поезії; 2012), «Мовний орнамент в ліричній прозі Ігоря Качуровського» (2013), «Мирон Степняк: епістолярний та літературно-критичний дискурс» (2013), "Шевченкіана Хмельниччини" (2014), "Семен Сумний" (2014) та інші..
Лауреат Хмельницької обласної премії імені Тараса Шевченка за 2007 рік, а також імені Микити Годованця (2003), імені Григорія Костюка (2005).